Маленькому диву, одному із символів Великодня, було присвячено онлайн-захід, українознавчу шифро-гру «Україна писанкова», що було проведений старшими викладачами кафедри українознавства та соціальних наук Мирошниченко М.І., Слободянюк О.Р. та Краснянською Н.Д.
Великдень — найважливіше із дванадцяти головних християнських щорічних свят. Існує безліч традицій, прикмет, обрядів і застережень, пов’язаних із цим днем. Деякі з них мають суто християнське походження, а деякі перейшли ще від наших язичницьких пращурів.
Після Хрещення Русі багато язичницьких традицій видозмінились і були вплетені до найближчих християнських свят. Так сталось і з Великоднем, який святкується поряд зі слов’янським святом весняного рівнодення, що влаштовується на честь остаточного приходу весни та відродження природи. Багато традицій існували на теренах України ще задовго до прийняття християнства.
Писанки, які в Україні звикли розмальовувати напередодні Великодня, також існували ще до Хрещення Русі. Найстаріша знайдена на нашій території писанка, була намальована ще ІХ століття. І не дивно — адже у наших пращурів яйце завжди асоціювалось із сонцем і зародженням життя.
У Коломиї у вересні 2000 року спеціально для збереження й експонування творів писанкового розпису – писанок, було побудовано архітектурну споруду у формі найбільшого у світі писанкового яйця. Оригінальна споруда будинку містить у собі частину пам’ятника писанці, висота якого сягає 13,5 метрів, а діаметр – 10 метрів. Таким чином, коломийський пам’ятник є найбільшою писанкою у світі.
Друге місце в сучасному світі посідає писанка, споруджена 1975 року в канадському місті Веґревіль. Конструкція писанки — гігантський пазл завважки 2,5 тонни, у якому використано понад 3500 алюмінієвих кольорових деталей, зокрема 2208 рівносторонніх трикутників, 524 зірки й ще тисячі цвяшків і планок, щоб скріпити деталі та структуру “шкаралупки”. Писанка, яка ще й до всього обертається за напрямком вітру, має 9 метрів завдовжки і 5,5 метра завширшки. Автор проекту — Павло Цимбалюк, син іммігрантів з Буковини.
Саме писанці, маленькому диву, одному із символів Великодня, й було присвячено онлайн-захід, українознавчу шифро-гру «Україна писанкова», проведений старшими викладачами кафедри українознавства та соціальних наук Мирошниченко М.І., Слободянюк О.Р. та Краснянською Н.Д.
Шляхом свідомого інтелектуального пошуку та критичного опрацювання вибраної інформації студенти 1-2 курсів груп ГМ-20, К-21, К-21м, Е-21, У-21, Ем-21, ТЗ-21 відкрили для себе глибокі смисли української писанки як сакрального витвору, що уособлює духовне багатство та народну мудрість українців.
Увага студентів була сфокусована на чотирьох основних характеристиках українських писанок: їх геометричному поділі, варіантах колористичного забарвлення, символічному значенні орнаментів і регіональних особливостях у різних областях України.
Студенти візуально ознайомились із різноманіттям типових зразків українського писанкарства, а також його показовими екземплярами (як традиційними, так і сучасними).
Сподіваємось, що змогли заохотити студентів до подальшого вивчення української народної творчості, мистецтва та культури в цілому.
