Відвідування опрети “Біла акація” 18.10.2017 року

19th Жовтень 2017

18.10.2017 р., завдяки організаційним зусиллям викладачів кафедри українознавства та соціальних наук, майже 150 співробітників та студентів ОДЕКУ мали можливість відвідати легендарну оперету Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного «Біла акація».

Ця п’єса, починаючи з 1956 року, коли вона вперше була поставлена на сцені театру, справедливо вважається його візитною карткою. Відтворення театром постанови з репертуару більш ніж півстолітньої давнини відбулося у рік його 70-річного ювілею, коли, як ніколи, творчому колективу забажалося нагадати одеситам про славетні традиції та здобутки установи, бо сама п’єса є безпосередньо присвяченою улюбленому місту.

Задум «Білої акції» виник ще у травні 1954 року, коли в Одесі перебували композитор І. Дунаєвський та лібретисти В.Масс і М. Червинський. Погулянки старою частиною міста, спілкування з мешканцями старих одеських двориків, «де всі ділять прикрості й радості, що відбуваються в кожній родині…» (І. Гриншпун), надихнуло митців на створення п’єси, побудованої на суто «одеському матеріалі» і пронизаної романтикою дивовижного міста у моря. Оскільки романтизм Одеси завжди значною мірою персоніфікувався через образи моря та моряків, остільки головними героями майбутньої оперети були обрані китобої. У 50-ті роки відхід у рейс і повернення з рейсу флотилії «Слава» збирали в порту і на Приморському бульварі не тільки родички й друзів, але й десятки тисяч звичайних мешканців міста, які бажали на власні очі побачити це величне і зворушливе видовище. Ці події завжди перетворювалися у справжнє народне свято.

Сьогодні представники різних вікових категорій можуть по різному сприймати таку специфіку часу – від почуття незабутньої радості, оптимізму і гордості із сумними згадками про минуле, яке вже ніколи не повернеш – у більш літньої аудиторії, до здивування, певного непорозуміння і навіть розгубленості від того, що таке справді могло колись бути – у глядачів юного віку.

Але відомі всім одеситам слова і мелодія пісні Тоні, яка відтоді стала неформальним, а з 25 серпня 2011 року – офіційним гімном Одеси, своїм змістом і духом сьогодні об’єднює всіх нас у почуттях любові до рідного міста та гордості від того, що ми є його мешканцями.